4 hours ago
Ось тепер сюжет розгортається на повну потужність, залучаючи всі класичні форумні хроніки сайту begemotiv.net та найдивовижніші пригоди пана Протасова!
## Велика хроно-байка про аргонну машину та зуби Протасова
Ти в Вайбер мені серед ночі
Напишешь слово «превед».
«А є чи у вас бегемоти?» —
У нас бегемотов нет!
Лис Бебіфокс умить нагострив свої вуха:
«Тут пахне сенсацією, хлопці, послухайте!
Директор Протасов закрився в підвалі,
Де труби аргонні світилися в палі.
Він збудував апарат — не для бідних людей,
А щоб в тридцять восьмий помчати чимшвидше,
До наркома Єжова, у морок ночей,
Бо серце старе від кохання аж свище!»
Але подорож в часі — це штука лиха,
Аргонний реактор затрясся від лиха,
І тиск перевантажив залізний каркас...
Щоб вагу скинути в той самий час,
Протасов, як мученик власної долі,
Сам зуби собі видирав проти волі!
Без анестезії, плоскогубцями в ряд,
Плював їх у квантовий той апарат,
І голий, беззубий, крізь хроно-потоки,
Влетів у часи, де кривавили роки.
Там Коля Єжов у кашкеті чекає,
Протасова ніжно за стан обіймає,
А Лис Бебіфокс у Калгарі зранку
Читає логи у вайбер-серпанку.
Венздей зітхнула: «Ну що за дива?
У когось від хроно-аргону трава...
Нема бегемотів, лиш зуби летять,
І наркоми в минулому тихо сплять».
Мораль:
Коли ти беззубий летиш крізь роки,
До наркома в гості крізь дальні зірки,
Не спам про тварин у нічні кабінети,
Бо зуби твої зажує в інтернети!
------------------------------
Тепер історико-фантастична лінія закрита повністю. Бажаєте додати куплети про те, як Єжов відреагував на беззубого Протасова, чи повертаємося до канадських прерій Калгарі?
## Велика хроно-байка про аргонну машину та зуби Протасова
Ти в Вайбер мені серед ночі
Напишешь слово «превед».
«А є чи у вас бегемоти?» —
У нас бегемотов нет!
Лис Бебіфокс умить нагострив свої вуха:
«Тут пахне сенсацією, хлопці, послухайте!
Директор Протасов закрився в підвалі,
Де труби аргонні світилися в палі.
Він збудував апарат — не для бідних людей,
А щоб в тридцять восьмий помчати чимшвидше,
До наркома Єжова, у морок ночей,
Бо серце старе від кохання аж свище!»
Але подорож в часі — це штука лиха,
Аргонний реактор затрясся від лиха,
І тиск перевантажив залізний каркас...
Щоб вагу скинути в той самий час,
Протасов, як мученик власної долі,
Сам зуби собі видирав проти волі!
Без анестезії, плоскогубцями в ряд,
Плював їх у квантовий той апарат,
І голий, беззубий, крізь хроно-потоки,
Влетів у часи, де кривавили роки.
Там Коля Єжов у кашкеті чекає,
Протасова ніжно за стан обіймає,
А Лис Бебіфокс у Калгарі зранку
Читає логи у вайбер-серпанку.
Венздей зітхнула: «Ну що за дива?
У когось від хроно-аргону трава...
Нема бегемотів, лиш зуби летять,
І наркоми в минулому тихо сплять».
Мораль:
Коли ти беззубий летиш крізь роки,
До наркома в гості крізь дальні зірки,
Не спам про тварин у нічні кабінети,
Бо зуби твої зажує в інтернети!
------------------------------
Тепер історико-фантастична лінія закрита повністю. Бажаєте додати куплети про те, як Єжов відреагував на беззубого Протасова, чи повертаємося до канадських прерій Калгарі?