На перехресті

[fully accomplished красуня]

Wednesday
Re: Записки Пасквілянтки: Боремось з Булінгом Сатирою
#5
Лютий 15, 2025, 23:18  Останнє редагування: Лютий 15, 2025, 23:30 від Wednesday

На Перехресті



Змахнувши з обличя залишки сну, Сергій зачинив двері нещодавно купленої нової квартири і впевнено покрокував до ліфта, який привіз його у підземну парковку. Його Порш привітно блимнув йому фарами, і відкривши гостинно розблоковані автоматикою двері авто, Сергій вмостився на обтягнуте шкірою сидіння і завів мотор.

Яскраві промені ранкового сонця були приємним контрастом штучному освітленню парковки, і Сергій вдягнув свої фірмові сонцезахисні окуляри і посміхнувся, пригадуючи слова доньки, що він виглядає в них як голівудський актор.

"Чудова погода", - подумав Сергій. "Було б добре, якби наша бригада закінчила проект сьогодні, бо купа замовлень на нові. Скоро вносити черговий транш за наше кондо на Кіпрі, а прибуток із здачі першої квартири якраз покриває іпотеку на нову".

Порш Сергія виїхав на центральну вулицю міста. Сергій насолоджувався музикою із стереосистеми та енергією великого міста у яскравому світлі весняного сонця. Поки не доїхав до великого перехрестя, де загорілося червоне світло.

На обочині поряд із перехрестям заворушились гнило-коричневі тіні.

"Я твій коуч!", - захрипів невеликого росту пом"ятий лисий старший чоловік із нездоровим сірого кольору обличчям, у брудній синій куртці і старих давно зношених джинсах із витягнутими колінами. "Суботній ранок, я прийшов на конюшню, а мого дурного холопа нема! Де він? Приведіть його сюди, суботня порка скота!".

Чолов"яга раптом перейшов із хрипу на вереск. Схопивши порожню пляшку, що лежала на землі, він зробив спробу шпурнути її у сторону Порша, але пляшка вислизнула з рук і вдарила його по лобі. Чолов"яга, грубо вилаявшись, повалився у калюжу.

"ПиХХХць, Граф, ти вже їбаХХХвся, допився до білої гарячки!" - невисока, але дебела на вигляд жінка пенсійного віку з гротескно величезним бюстом підтягла чолов"ягу за куртку, намагаючись поставити його на ноги. "Сьогодні не субота, а вівторок, і ти не на конюшні, а на перехресті, це я як колишня юристка тобі кажу. Але так, це він". І раптом, відкривши велетенську ротяку, затрубила, як корова на скотобійні: "За***ууупа, ходь сюди! Пішов наХХХуй, Зал**упа конська!"

"Лисий, не будь кайфоломом!" - заскиглив фальцетом підстаркуватий негарний на вигляд чоловік у тісних штанах "під шкіру" із дермантину (знайти із справжньої шкіри в секондхенді йому поки що не вдалось), які непристойно туго обтягували його плаский зад. "Залу**пєнтій, ти що, припух? Фрі-і-і-к!!".

"Нумерний виродок ... тупа злобна амеба ... незлобивий, надміру глупий ... потворне розумовообмежене чудовисько" - бурмотіла стара жінка в лахмітті, що сиділа на землі, притулившись до брудної стіни. Її голосу ніхто не чув, але вона продовжувала бубніти. Раптом, зібравши всі свої старечі сили і затрусивши сухеньким кулачком в сторону Порша, вона заскрипіла: "Пайєхалі, й*б тваю маць!". Очі старенької закрились.

Але ніхто не звернув на неї уваги. Тому що червоне світло на світлофорі змінилось на зелене і потік машин дійсно поїхав.

Побачивши зелене світло, Сергій впевнено натиснув на газ ногою у фірмових кросівках. Він не здогадувався про те, що відбувалося на перехресті, бомжі та їх прокльони навіть не зареєструвалися чи у його полі зору, чи у його свідомості. Він продовжував вести машину у напрямку, в якому планував рухатиcь.

Ще один залитий сонцем день його життя, ще один крок до мети ...

• 1 особі це подобається.