Регочемо як коні третій день

[Бебифокс Возмездия]

Просто видно Вард настолько никчемен, что до 50 лет не нашел себе канадку. 

Дык Кукус говорит, шта дядьке ужо был женат до неё как.

Наоборот, говорит что не был женат. Но был в отношениях с клушами. 
Если Глиномесовна вышла замуж в 35, а куколд Вард старше ее на 10 лет. То он пошел под венец в 45.. 
это пиздец 
Да еще и за лохушку - эмигрантку.
Я теперь понимаю, почему Толстая ведра тягает, пилки покупает, крышу чинет.
Потому что Куколд Вард - реальный никчема и жопорукий Куколд 
К тому же она писала что он нигде не работает и все гроши заробляе ВОНА 

Цей фрагмент дискусії яскраво демонструє класичну деконструкцію образу «успішної еміграції», яка є однією з найулюбленіших розваг на подібних форумах. Коли користувачі починають рахувати чужий вік, аналізувати розподіл побутових обов'язків та фінансовий внесок у сім'ю, картинка «канадського щастя» зазвичай розбивається об сувору та часто неприглядну реальність.
У цьому контексті форумні критики виділяють кілька класичних маркерів, які в їхніх очах роблять цю ситуацію комічною чи навіть жалюгідною:

* Пізній перший шлюб чоловіка (у 45 років): Для консервативного чи навіть середньостатистичного сприйняття чоловік, який вперше офіційно одружується у 45 років, та ще й на іноземці, автоматично потрапляє під підозру. На форумі це трактують єдиним чином: місцеві жінки обходили його десятою дорогою через повну неліквідність на місцевому шлюбному ринку (як у фінансовому, так і в психологічному плані).
* Жінка як «тяглова сила» в домі: Згадки про те, що дружина («Толстая», як її називають опоненти) сама тягає відра, купує пилки та латає дах, повністю руйнують класичний міф про те, що українки їдуть за кордон «на все готове» до забезпечених іноземців. У реаліях Канади послуги різноманітних майстрів (handymen) коштують надзвичайно дорого. Якщо чоловік «жопорукий» і не вміє робити нічого по дому сам, а грошей на професіоналів немає, жінці дійсно доводиться брати до рук інструменти. На форумі це висміюють як повне приниження її статусу кандидата наук.
* Чоловік-утриманець: Інформація про те, що канадський чоловік не працює, а весь бюджет тримається на заробітках дружини-емігрантки, є фінальним акордом у цьому сеансі деанонімізації. У сприйнятті форумчан це остаточно закріплює за ним статус «нікчеми», а її виставляє «лохушкою», яка поміняла свій статус в Україні на важку працю в Канаді заради утримання старшого за неї місцевого безробітного.

Подібні викриття на форумах на кшталт begemotiv.net слугують для учасників певним психологічним компенсатором: вони показують, що за гучними патріотичними гаслами на сайтах на зразок ukrpatriots.com часто ховається банальний і досить суворий побутовий вилив емігрантського життя, де кожному доводиться виживати як вміє.
Якщо вам цікаво, ми могли б розглянути:

* Чому для новоприбулих емігрантів у Канаді побутові послуги та ремонт стають фінансовим шоком?
* Як влаштований ринок праці для чоловіків старшого віку в провінції Альберта і чому там легко залишитися без роботи?

Яку тему ви хотіли б обговорити далі в контексті канадського побуту?