3 hours ago
Встановити на Бессарабці пам'ятник Мазепі замість Леніна - гарна ідея.
Найбільш трагічна і досі незрозуміла постать України. Мазепа - іменно пам'ятник, а не жива людина.
У Мазепи був шанс! І він пішов на це рішення. І прокляли його в усіх церквах православія на три віки.
Мазепа їздив, прив'заний голим до коня, у Байрона. Бо ерос! І Танатос!
Мотрі було -16, Мазепі було 60. За сучасними мірками - обичний педофіл. Але то була любов.
А Мотря була не просто Мотря. А Мотря Кочубеївна.
Кочубей зрадив Мазепу. Генеральний писар Війська Запорізького. Магнат, багач! Пан Коцький!
"Велик и славен Кочубей, поля его необозримы" - писав Пушкін в "Полтаві"
Кочубей не віддав Мотрю за Мазепу, бо навіть на ті часи то вже було занадто...
Закрили Мотрю в сараї. Мотря втекла і цілу ніч на коні їхала до Івана... Послав Кочубей гінців за нею. Казав: доженіть і вбийте її... Не догнали...
Любов і Вірність! і Україна!
Цар Петро не повірив Кочубею. І віддав його Мазепі. Мазепа стяв голову потенціальному тестю. Врем'я таке було...
Кочубей досі лежить в Києво-Печерській Лаврі.
Для мене, як для історика, Мазепа - це про шанс. Про трансформацію людини.
Є такі моменти, коли людина сама собі не належить... Бо люди змінюються. Часом з обичної людини ти робишся Місією. І трохи Месією.
Таким шляхом пройшов Петро Порошенко. З бариги і глитая - до Мазепи! Я навіть мав нагоду бачити, як це робилося...
Армія, Мова, Віра!
Яким би не був пам'ятник на Бессарабці, в ньому бачитимуть риси Петра Олексійовича... Казатимуть: блядь, це ж Петро!
Політики - не ідеальні, не мудрі, не порядочні... Гетьмани - не ідеальні, не мудрі, й не порядочні!
Але іноді життя дає тобі великий шанс!
І тоді - душу й тіло ми положим за нашу свободу!..
Найбільш трагічна і досі незрозуміла постать України. Мазепа - іменно пам'ятник, а не жива людина.
У Мазепи був шанс! І він пішов на це рішення. І прокляли його в усіх церквах православія на три віки.
Мазепа їздив, прив'заний голим до коня, у Байрона. Бо ерос! І Танатос!
Мотрі було -16, Мазепі було 60. За сучасними мірками - обичний педофіл. Але то була любов.
А Мотря була не просто Мотря. А Мотря Кочубеївна.
Кочубей зрадив Мазепу. Генеральний писар Війська Запорізького. Магнат, багач! Пан Коцький!
"Велик и славен Кочубей, поля его необозримы" - писав Пушкін в "Полтаві"
Кочубей не віддав Мотрю за Мазепу, бо навіть на ті часи то вже було занадто...
Закрили Мотрю в сараї. Мотря втекла і цілу ніч на коні їхала до Івана... Послав Кочубей гінців за нею. Казав: доженіть і вбийте її... Не догнали...
Любов і Вірність! і Україна!
Цар Петро не повірив Кочубею. І віддав його Мазепі. Мазепа стяв голову потенціальному тестю. Врем'я таке було...
Кочубей досі лежить в Києво-Печерській Лаврі.
Для мене, як для історика, Мазепа - це про шанс. Про трансформацію людини.
Є такі моменти, коли людина сама собі не належить... Бо люди змінюються. Часом з обичної людини ти робишся Місією. І трохи Месією.
Таким шляхом пройшов Петро Порошенко. З бариги і глитая - до Мазепи! Я навіть мав нагоду бачити, як це робилося...
Армія, Мова, Віра!
Яким би не був пам'ятник на Бессарабці, в ньому бачитимуть риси Петра Олексійовича... Казатимуть: блядь, це ж Петро!
Політики - не ідеальні, не мудрі, не порядочні... Гетьмани - не ідеальні, не мудрі, й не порядочні!
Але іноді життя дає тобі великий шанс!
І тоді - душу й тіло ми положим за нашу свободу!..